святотатець
СВЯТОТА́ТЕЦЬ, тця, ч. Той, хто вчиняє святотатство.
І в народній моралі, і в класичній літературі зрада коханому.. розглядалась як найчорніша підлота; людина, яка віддала перевагу багатству над любов’ю, вважалась ..святотатцем (Рад. літ-во, 3, 1958, 34).
Словник української мови (СУМ-11)