смута —
-и, ж. 1》 розм. Невеселий, тяжкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. 2》 заст. Заколот, заворушення, безпорядки. 3》 заст. Незгода, розбрат, чвари.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смута —
СМУ́ТА, и, ж. 1. розм. Невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. Не зітхай! Не смути мені ще більше серця, я й так із жалю землі не виджу [бачу] (О. Кобилянська). 2. іст. Заколот, заворушення, безпорядки. Так-то, люди!...
Словник української мови у 20 томах