совітати

моск. радити

радити, дораджувати, дорадити, подораджувати, нараджувати, нарадити, понараджувати, відраджувати, відрадити, повідраджувати, пораджувати, порадити, раяти, дораювати, дораяти, подораювати, нараювати, нараяти, понараювати, відраювати, відраяти, див. рекомендувати

Значення в інших словниках

1. совітати — совіта́ти дієслово недоконаного виду радити; радитися діал.  Орфографічний словник української мови
2. совітати — див. радити  Словник синонімів Вусика
3. совітати — СОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. 1. кого і без прям. дод. Радити. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться (Сл. Б. Грінченка). 2. Радитися. – Я до тебе, Любочко, не любить прийшов; Я до тебе, Любочко, совітать прийшов (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
4. совітати — СОВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. 1. перех. і неперех. Радити. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться (Сл. Гр.). 2. неперех. Радитися. — Я до тебе, Любочко, не любить прийшов; Я до тебе, Любочко, совітать прийшов (Чуб., V, 1874, 321).  Словник української мови в 11 томах
5. совітати — Совіта́ти, -та́ю, -єш гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.  Словник української мови Грінченка