Значення в інших словниках
-
спорий —
Спо́рий: — великий [54] — великий за розміром, об'ємом [29] — великий, товстий [IV] — досить великий [VI,VII] — чималий, великий [50] — чималий, товстий, великий [51] — чималий, товстий; довготривалий [21] — чималий [II] — який іде, здійснюється успішно і швидко [44-1]
Словник з творів Івана Франка
-
спорий —
спо́рий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
спорий —
Спо́рий. Досить великий, значний. “Козак" містить калєндариюм, досить спору часть белетристичну (Б., 1903, рекл.); Не згадую вкінци про спору пайку реклямованої літератури, що ширить нездорові гадки...
Українська літературна мова на Буковині
-
спорий —
-а, -е. 1》 Який здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). 2》 рідко. Досить великий за розміром, об'ємом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спорий —
СПО́РИЙ, а, е. 1. Який іде, здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). Де руки і охота, там спора робота (прислів'я); Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру (Н. Забіла). 2. рідко. Досить великий за розміром, об'ємом.
Словник української мови у 20 томах
-
спорий —
спо́рий досить великий за розміром, об'ємом (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
спорий —
СПО́РИЙ, а, е. 1. Який іде, здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність). Де руки і охота, там спора робота (Укр.. присл.., 1963, 273); Йде робота радісна і спора, веселіша за найкращу гру (Забіла, Промені, 1951, 87). 2. рідко.
Словник української мови в 11 томах
-
спорий —
Спорий, -а, -е 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота. Ном. № 11016. 2) Довольно большой, объемистый.
Словник української мови Грінченка