старуха —
СТАРУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, що досягла старості. – Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як... Вже старуха сива, а пам'ять молода не забулась... (Марко Вовчок); [Горицвіт:] Нема нічого гіршого, як мати діло з старухами (О. Корнійчук).
Словник української мови у 20 томах
старуха —
СТАРУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, що досягла старості. — Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як… Вже старуха сива, а пам’ять молода не забулась… (Вовчок, І, 1955, 181); [Горицвіт:] Нема нічого гіршого, як мати діло з старухами (Корн., II, 1955, 306).
Словник української мови в 11 томах