старушка —
СТАРУ́ШКА, и, ж. Пестл. до стару́ха. Старушка присіла собі коло панни і розповіла їй все-все (О. Маковей); Старушки не можна було пізнати. Пожовкла, зморщилася, очі погасли (Г. Хоткевич); – Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старушка! (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
старушка —
СТАРУ́ШКА, и, ж. Пестл. до стару́ха. Старушка присіла собі коло панни і розповіла їй все-все (Мак., Вибр., 1954, 122); Старушки не можна було пізнати. Пожовкла, зморщилася, очі погасли (Хотк.
Словник української мови в 11 томах