старушка
СТАРУ́ШКА, и, ж.
Пестл. до стару́ха.
Старушка присіла собі коло панни і розповіла їй все-все (О. Маковей);
Старушки не можна було пізнати. Пожовкла, зморщилася, очі погасли (Г. Хоткевич);
– Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старушка! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)