старуха
СТАРУ́ХА, и, ж., розм.
Жінка, що досягла старості.
– Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як... Вже старуха сива, а пам'ять молода не забулась... (Марко Вовчок);
[Горицвіт:] Нема нічого гіршого, як мати діло з старухами (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)