стрімголов

1. прожогом, прожога, спрожога, спрожогу, спрожогом, відрухово, навальне, опукою, посмиком, шарпко, швидко, див. враз, екстрено, мигом, скоро

2. коміть головою, стовбула, суньголов, сторчголов, сторчака, сторчма, сторчки, сторч

Значення в інших словниках

1. стрімголов — стрі́мголо́в прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. стрімголов — пр., прожогом, стрілою, кулею, навально, рвучко, сов. стрімко, (падати) каменем, д. суньголов; (пірнати) сторчголов, сторч головою; п! НАОСЛІП.  Словник синонімів Караванського
3. стрімголов — див. сторчма  Словник синонімів Вусика
4. стрімголов — СТРІ́МГОЛО́В, присл. 1. Дуже швидко, прожогом. Розвідники, вішаючи на груди автомати, стрімголов кинулися до коней (О. Гончар); – Це він! Шевченко! – раптом вигукнув Лазаревський і стрімголов вибіг з кімнати (З.  Словник української мови у 20 томах
5. стрімголов — присл. 1》 Дуже швидко, прожогом. 2》 Вниз головою, сторч головою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стрімголов — СТОРЧ (униз головою), СТОРЧАКА́, СТОРЧГОЛІ́В, СТОРЧГОЛО́В, СТРІМГОЛО́В, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОВБУЛА́ розм., ШКЕРЕБЕРТЬ розм. З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою (Б.  Словник синонімів української мови
7. стрімголов — Стрі́мголо́в, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стрімголов — СТРІМГОЛО́В, присл. 1. Дуже швидко, прожогом. Розвідники, вішаючи на груди автомати, стрімголов кинулися до коней (Гончар, III, 1959, 436); — Це він! Шевченко! — раптом вигукнув Лазаревський і стрімголов вибіг з кімнати (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах
9. стрімголов — Стрімголов нар. Стремглавъ, опрометью. Стрімголов було кидається з хати. МВ. І. 46. Крикнула хозяйка з ляку, та стрімголов на двір. Рудч. Ск. II. 59.  Словник української мови Грінченка