суттєвий —
[сут':евией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
суттєвий —
СУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний. Типове як філософське поняття якраз і є те важливе, що характеризує, визначає суттєву ознаку, суттєву якість предмета, явища, речі і т. д (із журн.
Словник української мови у 20 томах
суттєвий —
-а, -е. Який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний. || у знач. ім. суттєве, -вого, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. || Який має велике, особливе значення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
суттєвий —
ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
суттєвий —
СУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний. Типове, як філософське поняття, якраз і є те важливе, що характеризує, визначає суттєву ознаку, суттєву якість предмета, явища, речі і т. д. (Вітч.
Словник української мови в 11 томах