сутній —
су́тній прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
сутній —
-я, -є, рідко. Те саме, що суттєвий. || у знач. ім. сутнє, -нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сутній —
СУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттє́вий; // у знач. ім. су́тнє, нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім...
Словник української мови у 20 томах
сутній —
СУТТЄ́ВИЙ (який становить основну ознаку, суть чого-небудь), ІСТО́ТНИЙ, ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ПОСУ́ТНІЙ рідше, СУ́ТНІЙ рідше, КОНСТИТУТИ́ВНИЙ книжн. — Світять планети? Як Марс, Меркурій? — Не світять, а відбивають сонячне світло. — Істотна поправка (О.
Словник синонімів української мови
сутній —
Су́тній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сутній —
СУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттє́вий; // у знач. ім. су́тнє, нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім...
Словник української мови в 11 томах