сутній
СУТТЄ́ВИЙ (який становить основну ознаку, суть чого-небудь), ІСТО́ТНИЙ, ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ПОСУ́ТНІЙ рідше, СУ́ТНІЙ рідше, КОНСТИТУТИ́ВНИЙ книжн. — Світять планети? Як Марс, Меркурій? — Не світять, а відбивають сонячне світло. — Істотна поправка (О. Донченко); Редакція видрукувала посутні заперечення київського професора (П. Загребельний); Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє (Л. Забашта); Конститутивні положення.
Словник синонімів української мови