сутній

су́тній

-я, -є, рідко.

Те саме, що суттєвий.

|| у знач. ім. сутнє, -нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. сутній — су́тній прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. сутній — Істотний, див. суть, есенція  Словник чужослів Павло Штепа
3. сутній — СУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттє́вий; // у знач. ім. су́тнє, нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім...  Словник української мови у 20 томах
4. сутній — СУТТЄ́ВИЙ (який становить основну ознаку, суть чого-небудь), ІСТО́ТНИЙ, ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ПОСУ́ТНІЙ рідше, СУ́ТНІЙ рідше, КОНСТИТУТИ́ВНИЙ книжн. — Світять планети? Як Марс, Меркурій? — Не світять, а відбивають сонячне світло. — Істотна поправка (О.  Словник синонімів української мови
5. сутній — Су́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сутній — СУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що суттє́вий; // у знач. ім. су́тнє, нього, с. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Можливо, десь живуть пишніше нас, Та не в пишнотах, знаємо ми, сутнє, А в тім, щоб у душі вогонь не гас, А в тім...  Словник української мови в 11 томах