теребити

1. сіпати, сіпнути, сіпонути, засіпати, зісіпувати, зісіпати, посіпувати, посіпати, скубати, скубти, скубонути, вискубувати, вискубати, повискубувати, зіскубувати, зіскубати, позіскубувати, наскубувати, наскубати, понаскубувати, обскубувати, обскубати, пообскубувати, смикати, смикнути, смиконути, висмикувати, висмикнути, висмикати, повисмикувати, зісмикувати, зісмикнути, зісмикати, позісмикувати, насмикувати, насмикати, понасмикувати, обсмикувати, осмикнути, обсмикати, пообсмикувати, пересмикувати, пересмикнути, попересмикувати, розсмикувати, розсмикати, порозсмикувати, усмикувати, усмикнути, повсмикувати, термосити, термоснути, потермосити, потермошувати, потермосити, стермошувати, стермосити, постермошувати, торгати, торгнути, торгонути, сторгати, сторгнути, посторгати, тарсувати, тарсонути, потарсувати, старсувати, старсонути, торсувати .торсати, торсонути, поторсувати, сторсувати, сторсонути, шарпати, шарпнути, шарпанути, зішарпувати. зішарпати, обшарпувати, обшарпати, пошарпувати, пошарпати, розшарпувати, розшарпати, порозшарпувати

2. це див. шелушити

Значення в інших словниках

1. теребити — Тереби́ти: — (хліб): жадібно їсти [I] — чистити [19] тереби́ти хліб: ѣсть жадно [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. теребити — тереби́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. теребити — (овочі) очищати, оббирати; (горох) лущити; (в руці) м'яти; Р. термосити; (сало) ВУЛ. жерти; Д. торочити.  Словник синонімів Караванського
4. теребити — див. нести  Словник синонімів Вусика
5. теребити — [теиреибитие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете, -реибл'ат'; нак. -би, -б'іт'  Орфоепічний словник української мови
6. теребити — ТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. теребля́ть; недок., кого, що. 1. Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. – Картопля була в лушпині, її треба було теребити (І. Франко); // Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.; лущити.  Словник української мови у 20 томах
7. теребити — теребити, требити, трѢбити розчищати  Словник застарілих та маловживаних слів
8. теребити — -блю, -биш; мн. тереблять; недок., перех. 1》 Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. || Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.; лущити. 2》 розм. Перебирати пальцями, злегка смикаючи; м'яти. 3》 розм., рідко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. теребити — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо).  Словник синонімів української мови
10. теребити — Тереби́ти, -реблю́, -ре́биш, -ре́блять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. теребити — ТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. теребля́ть; недок., перех. 1. Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. — Картопля була в лушпині, її треба було теребити (Фр., VII, 1951, 74); // Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.  Словник української мови в 11 томах
12. теребити — Теребити, -блю́, -биш гл. 1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Теребити хвасолю, горох, кукурузу. Шейк. 2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ. Шейк. 3) Всаживать.  Словник української мови Грінченка