теребити
тереби́ти
-блю, -биш; мн. тереблять; недок., перех.
1》 Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати.
|| Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.; лущити.
2》 розм. Перебирати пальцями, злегка смикаючи; м'яти.
3》 розм., рідко. Те саме, що термосити 1).
4》 вульг., рідко. Те саме, що жерти 1).
5》 діал. Тягти, нести щось важке.
6》 діал. Торочити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови