Значення в інших словниках
-
трепет —
тре́пет іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
трепет —
див. тремтіння
Словник синонімів Вусика
-
трепет —
[трепеит] = трепіт -ту, м. (на) -т'і
Орфоепічний словник української мови
-
трепет —
ТРЕ́ПЕТ, у, ТРЕ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що тремті́ння. Стежив [Саїд Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Іван Ле); Віти дерев легенько тремтіли; і від цього трепету зайнялося і небо...
Словник української мови у 20 томах
-
трепет —
-у, трепіт, -поту, ч. Те саме, що тремтіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трепет —
ТРЕ́ПЕТ, у, ТРЕ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що тремті́ння. Стежив [Саїд Алі] за кожним рухом брови, за найніжнішим, немов розквітання бутона, трепетом її принадних уст (Ле, Міжгір’я, 1953, 16); Петрові не сподобався пильний погляд Ольги та трепіт її губів...
Словник української мови в 11 томах
-
трепет —
Трепет, -ту м. Дрожаніе, содраганіе, трепетъ, ужасъ. Обняв мене великий страх 2 і трепет. К. Іов. 64. під трепетом. Въ страхѣ. Як прийшов п'яний, я під трепетом висидів цілу ніч Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка