трепетати —
[треипеитатие] -еичу, -печеиш; нак. -еичи, -еич'іт'
Орфоепічний словник української мови
трепетати —
ТРЕПЕТА́ТИ, печу́, пе́чеш, недок. Те саме, що тремті́ти. Під його рукою трепетала юна істота, розчулена аж до сліз (Ю. Яновський); Земля тряслася, трепетала Од реву львичища твого (Т. Шевченко); Під місяцем ..
Словник української мови у 20 томах
трепетати —
-печу, -печеш, недок. Те саме, що тремтіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
трепетати —
(аж) се́рце (душа́) тремти́ть (трепе́че, трепе́четься) чиє (чия), в кого і без додатка. Хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь. (Орися): Я коня напуваю, а сама боюсь і глянуть на його, а серце так і тремтить… (С.
Фразеологічний словник української мови
трепетати —
БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм.
Словник синонімів української мови
трепетати —
ТРЕПЕТА́ТИ, печу́, пе́чеш, недок. Те саме, що тремті́ти. Під його рукою трепетала юна істота, розчулена аж до сліз (Ю. Янов., II, 1954, 144); Земля тряслася, трепетала Од реву львичища твого (Шевч., II, 1953, 325); Під місяцем..
Словник української мови в 11 томах
трепетати —
Трепета́ти, -чу́, -чеш гл. 1) Дрожать, содрагаться, трепетать. І вся вселенна трепетала. К. Псал. 176. Легко трепече його серце. Мир. ХРВ. 40. 2) Бояться, трепетать.
Словник української мови Грінченка