тіснити

(віддих) спирати, сперти, поспирати, (черевик) мулити, муляти, змулювати, змулити, намулювати, намулити, понамулювати, див. гнітити, пригнічувати, нагнітати, пресувати, репресувати

Значення в інших словниках

1. тіснити — тісни́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тіснити — (ворога) тиснути, відтискати, гнати, налягати <�напирати> на кого; П. гнітити, утискати; (груди) стискати, давити.  Словник синонімів Караванського
3. тіснити — ТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., кого, що. 1. Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь. Вузьку, покручену вулицю, глибоку й каменисту, як дно висхлої річки, тіснили крамниці, маленькі, темні (М. Коцюбинський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. тіснити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь. || перен. Позбавляти відчуття легкості, невимушеності, містячись близько біля кого-небудь, бути завадою, перешкодою для когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тіснити — ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків), ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ рідше, ЖА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. тіснити — Тісни́ти, -ню́, -ни́ш, -ня́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тіснити — ТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь. Вузьку, покручену вулицю, глибоку й каменисту, як дно висхлої річки, тіснили крамниці, маленькі, темні (Коцюб., II, 1955, 124); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
8. тіснити — Тісни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Тѣснить. Тіснить мене, мов ворога лихого. К. Іов. 41.  Словник української мови Грінченка