тіснити
тісни́ти
-ню, -ниш, недок., перех.
1》 Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь.
|| перен. Позбавляти відчуття легкості, невимушеності, містячись близько біля кого-небудь, бути завадою, перешкодою для когось.
2》 Наближаючись, підходячи близько, впритул, примушувати відходити, відступати з певного місця; відтісняти.
|| Примушувати (ворога) відступати, відходити з зайнятих позицій.
|| перен. Обмежувати сферу розповсюдження, заміняти собою, результатами своєї діяльності.
3》 перен. Переслідувати, гнітити (у 2 знач.).
|| Гнобити.
4》 Стискати (груди, серце і т. ін.), спирати дихання, не давати, заважати вільно дихати.
|| безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови