тіснити —
ТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., кого, що. 1. Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь. Вузьку, покручену вулицю, глибоку й каменисту, як дно висхлої річки, тіснили крамниці, маленькі, темні (М. Коцюбинський); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
тіснити —
-ню, -ниш, недок., перех. 1》 Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь. || перен. Позбавляти відчуття легкості, невимушеності, містячись близько біля кого-небудь, бути завадою, перешкодою для когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тіснити —
ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків), ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ рідше, ЖА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
тіснити —
ТІСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Робити тісним, вузьким, позбавляти місця, простору те, що пролягає де-небудь. Вузьку, покручену вулицю, глибоку й каменисту, як дно висхлої річки, тіснили крамниці, маленькі, темні (Коцюб., II, 1955, 124); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
тіснити —
Тісни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Тѣснить. Тіснить мене, мов ворога лихого. К. Іов. 41.
Словник української мови Грінченка