уговор —
угово́р іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
уговор —
УГОВО́Р, у, ч., розм. Те саме, що домо́вленість. Оселився Грицько на зиму в чужій сім'ї, в котрої купив город з уговором, що вони житимуть до весни у проданій хаті (Панас Мирний); – Тілько бач: Брюховецький, по уговору...
Словник української мови у 20 томах
уговор —
-у, ч., розм. Те саме, що домовленість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уговор —
УГОВО́Р, у, ч., розм. Те саме, що домо́вленість. Оселився Грицько на зиму в чужій сім’ї, в котрої купив город з уговором, що вони житимуть до весни у проданій хаті (Мирний, II, 1954, 79); — Тілько бач: Брюховецький, по уговору...
Словник української мови в 11 томах
уговор —
Уговор, -ру м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей. Ном. № 10669.
Словник української мови Грінченка