Значення в інших словниках
-
улан —
ула́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
улан —
див. КАВАЛЕРИСТ.
Словник синонімів Караванського
-
улан —
УЛА́Н, а, ч. У царській і деяких іноземних арміях – солдат або офіцер легкої кінноти. Вістка про напад уланів на виборців в Городенці розбрелася по цілім повіті (В. Стефаник); Немов у тумані, не торкаючись землі, пролетіли ескадрони кінної гвардії, ..
Словник української мови у 20 томах
-
улан —
-а, ч. У царській і деяких сучасних арміях – солдат або офіцер легкої кінноти. || Кіннотник у металевому шоломі, прикрашеному султаном з кінського хвоста.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
улан —
Ула́н, -на; ула́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
улан —
УЛА́Н, а, ч. У царській і деяких іноземних арміях — солдат або офіцер легкої кінноти. Вістка про напад уланів на виборців в Городенці розбрелася по цілім повіті (Стеф.
Словник української мови в 11 томах