укіс —
УКІ́С¹ (ВКІС), уко́су, ч., с.г. 1. Дія за знач. укоси́ти 1. Старий Захарко, закачавши штани аж за коліна, робив другий укіс осоки (А. Іщук); Зеленіли луки. Сіно першого укосу вже вивезли, і сінокоси вкрилися свіжою травою (М. Томчаній).
Словник української мови у 20 томах
укіс —
I (вкіс), укосу, ч., с. г. 1》 Дія за знач. укосити 1). 2》 Кількість скошеного хліба, сіна за один раз, за день, за сезон і т. ін. II (вкіс), укосу, ч. Похила, спадиста поверхня; схил гори, берега; бічна поверхня насипу залізниці, дороги і т. ін. Іти під укіс. Пускати під укіс.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укіс —
пусти́ти під укі́с що. Довести до занепаду. — Ось куди Мусій Завірюха із Павлюком гнуть! Хоче перевести добро! Пустити артіль під укіс! (К. Гордієнко); Розшарпали колгосп, пустили під укіс (З газети).
Фразеологічний словник української мови
укіс —
УКІ́С¹ (ВКІС), уко́су, ч., с. г. 1 Дія за знач. укоси́ти. 1 Старий Захарко, закачавши штани аж за коліна, робив другий укіс осоки (Іщук, Вербівчани, 1961, 34); Зеленіли луки. Сіно першого укосу вже вивезли, і сінокоси вкрилися свіжою травою (Томч.
Словник української мови в 11 томах