фельдфебель —
фельдфе́бель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
фельдфебель —
ФЕЛЬДФЕ́БЕЛЬ, я, ч. У царській армії та в деяких сучасних іноземних арміях – чин старшого унтер-офіцера; особа, яка має цей чин. Пішли вони втрьох до фельдфебеля.
Словник української мови у 20 томах
фельдфебель —
-я, ч. У царській армії та в деяких сучасних арміях – чин старшого унтер-офіцера; особа, яка має цей чин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фельдфебель —
фельдфе́бель (нім. Feldwebel) 1. В царській армії звання й посада старшого унтер-офіцера в піхотних, артилерійських та інженерних частинах. 2. Унтер-офіцерський чин у деяких зарубіжних арміях.
Словник іншомовних слів Мельничука
фельдфебель —
ФЕЛЬДФЕ́БЕЛЬ, я, ч. У царській армії та в деяких сучасних іноземних арміях — чин старшого унтер-офіцера; особа, яка має цей чин. Пішли вони втрьох до фельдфебеля.
Словник української мови в 11 томах