Значення в інших словниках
-
фіорд —
фіо́рд іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
фіорд —
[ф'іорд] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
-
фіорд —
ФІО́РД, у, ч. Довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами. У сушу [Скандинавського півострова] далеко заходять глибокі, довгі і звивисті затоки з високими стрімкими берегами, так звані фіорди (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
фіорд —
фйорд, -у, ч. Довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фіорд —
фіо́рд (норв. fjord) довга й вузька морська затока переважно з високими стрімкими берегами.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фіорд —
Вузька, звивиста морська затока, що сягає далеко у глибину гористого узбережжя; виникає в результаті затоплення морем давніх льодовикових долин; ф. виступають, зокрема, у Норвегії та Шотландії.
Універсальний словник-енциклопедія
-
фіорд —
ЗАТО́КА (частина водного простору, що вдається в сушу); БУ́ХТА (невелика глибока морська затока); ЛАГУ́НА (неглибока морська затока); ГУБА́ (перев.
Словник синонімів української мови
-
фіорд —
ФІО́РД, у, ч. Довга й вузька морська затока, переважно з високими стрімкими берегами. У сушу [Скандінавського півострова] далеко заходять глибокі, довгі і звивисті затоки з високими стрімкими берегами, так звані фіорди (Фіз. геогр.
Словник української мови в 11 томах