ханжа

Девотка, божкар, див. святоша, лицемір

Значення в інших словниках

1. ханжа — (удавано побожний а. побожна) святенник, святоша, фарисей, р. тартюф.  Словник синонімів Полюги
2. ханжа — ханжа́ 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота святенник ханжа́ 2 іменник жіночого роду самогонка  Орфографічний словник української мови
3. ханжа — [ханжа] -ж'і, ор. -жейу  Орфоепічний словник української мови
4. ханжа — ХАНЖА́¹, і́, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. Журнал [“Харьковский Демокрит”] явно виходив поза межі проголошених правил і на своїх сторінках часто порушував серйозні політичні питання, чим, мабуть...  Словник української мови у 20 томах
5. ханжа — I -і, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. II -і, ж. 1》 заст. Ханшин. 2》 розм. Те саме, що самогонка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ханжа — СВЯТЕ́ННИК (удавано побожна, лицемірно доброчесна людина), ХАНЖА́, СВЯТО́ША, ФАРИСЕ́Й, СВЯТЕ́ЦЬ рідше, ТАРТЮ́Ф рідше. — Не говори, братіку, про мої нічні походеньки. А то оці старі панотченьки — святенники великі (П.  Словник синонімів української мови
7. ханжа — ХАНЖА́¹, і́, ч. і ж. Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця. Журнал [«Харьковский Демокрит»] явно виходив поза межі проголошених правил і на своїх сторінках часто порушував серйозні політичні питання, чим, мабуть...  Словник української мови в 11 томах