ханжа
ханжа́
I -і, ч. і ж.
Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця.
II -і, ж.
1》 заст. Ханшин.
2》 розм. Те саме, що самогонка.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиханжа́
I -і, ч. і ж.
Людина, яка прикидається набожною або доброчесною; святенник, святенниця.
II -і, ж.
1》 заст. Ханшин.
2》 розм. Те саме, що самогонка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови