Циркуль —
Математичний інструмент для виміру і креслення окружностей, один з робочих інструментів франкмасона.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
циркуль —
ци́ркуль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
циркуль —
ЦИ́РКУЛЬ, я, ч. Інструмент, що складається з двох ніжок, з'єднаних на одному кінці шарніром для розхиляння їх на потрібну відстань; використовується для викреслювання кіл і вимірювання довжини ліній.
Словник української мови у 20 томах
циркуль —
-я, ч. Інструмент, що складається з двох ніжок, з'єднаних на одному кінці шарніром для розхиляння їх на потрібну відстань; застосовується для викреслювання кіл і вимірювання довжини ліній. || у знач. присл., розм. циркулем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
циркуль —
ци́ркуль (від лат. circulus – коло, круг) 1. Креслярський і вимірювальний інструмент, яким викреслюють кола або вимірюють лінії. 2. Інструмент, що ним розмічують металеві деталі. 3. Сузір’я Південної півкулі неба.
Словник іншомовних слів Мельничука
циркуль —
Креслярський інструмент для креслення кола і дуги, а також для точного відмірювання, напр., за лінійкою, певних віддалей і переносу їх на креслення; різновидом ц. є кронциркуль.
Універсальний словник-енциклопедія
циркуль —
ЦИ́РКУЛЬ, я. ч. Інструмент, що складається з двох ніжок, з’єднаних на одному кінці шарніром для розхиляння їх на потрібну відстань; застосовується для викреслювання кіл і вимірювання довжини ліній.
Словник української мови в 11 томах