Значення в інших словниках
-
чудацтво —
ЧУДА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чуда́цький. “Що це з ним одразу сталося?” – міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (А. Кримський).
Словник української мови у 20 томах
-
чудацтво —
чуда́цтво іменник середнього роду чудацький вчинок
Орфографічний словник української мови
-
чудацтво —
-а, с. Властивість за знач. чудацький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чудацтво —
Чуда́цтво, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
чудацтво —
ЧУДА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чуда́цький. "Що це з ним одразу сталося?"-міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 108).
Словник української мови в 11 томах