чудацтво
ЧУДА́ЦТВО, а, с.
Властивість за знач. чуда́цький.
“Що це з ним одразу сталося?” – міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)ЧУДА́ЦТВО, а, с.
Властивість за знач. чуда́цький.
“Що це з ним одразу сталося?” – міркував собі той, але вже не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)