чужак —
див. ворог; чужий
Словник синонімів Вусика
чужак —
ЧУЖА́К, а́, ч., розм. 1. Чужа, нетутешня, захожа людина; чужинець, іноземець. Вкраїнське місто брали чужаки, Шукали серця, твого серця, Львове, – А серце ж билось, ніжне і грозове (Р. Братунь); Упав на захід головою чужак на скровлену межу (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
чужак —
чужа́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
чужак —
-а, ч., розм. 1》 Чужа, нетутешня, захожа людина; чужинець. 2》 Нерідна людина, не родич. || Людина, чужа в певному середовищі, поглядами, духом чужа кому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чужак —
ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І.
Словник синонімів української мови
чужак —
ЧУЖА́К, а́, ч., розм. 1. Чужа, нетутешня, захожа людина; чужинець. Вкраїнське місто брали чужаки, Шукали серця, твого серця, Львове,— А серце ж билось, ніжне і грозове (Брат., Пора.., 1960, 99); Упав на захід головою чужак на скровлену межу (Сос., Солов.
Словник української мови в 11 томах