Значення в інших словниках
-
інфаркт —
[інфаркт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
інфаркт —
інфа́ркт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
інфаркт —
-у, ч., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. Білий інфаркт — інфаркт, що виникає внаслідок повної зупинки кровообігу в судині або в її розгалуженнях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інфаркт —
інфа́ркт (від лат. infarcio – набиваю) змертвіння певної ділянки тканин будь-якого органа людини; виникає від припинення кровопостачання внаслідок закупорення чи звуження судин (напр., І. міокарда – м’язової стінки серця).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
інфаркт —
Часткове змертвіння (некроз) тканин внаслідок закупорення просвіту артерії, без можливості швидкої компенсації порушень кровообігу, — і. міокарда (серця), рідше легені, нирки.
Універсальний словник-енциклопедія
-
інфаркт —
ІНФА́РКТ, у, ч., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. У хворого з серцевими захворюваннями нерідко виникають тяжкі ускладнення..
Словник української мови в 11 томах