Значення в інших словниках
-
ієрогліф —
див. ГІЄРОГЛІФ.
Словник синонімів Караванського
-
ієрогліф —
[ійеирогл'іф] -фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў
Орфоепічний словник української мови
-
ієрогліф —
ІЄРО́ГЛІФ², у, ч., геол. 1. Нерівності на поверхні гірських порід флішевих геологічних формацій...
Словник української мови у 20 томах
-
ієрогліф —
ієро́гліф іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ієрогліф —
-а, ч. 1》 Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. Теорія ієрогліфів — гносеологічна концепція, за якою відчуття є не суб'єктивними образами об'єктивних речей, а лише умовними позначеннями (символами...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ієрогліф —
КАРЛЮ́ЧКА розм. (незграбно написана літера), КРИВУ́ЛЯ ірон.; ІЄРО́ГЛІФ (незграбно й нерозбірливо написана літера). Вони вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (П.
Словник синонімів української мови
-
ієрогліф —
ІЄРО́ГЛІФ, а, ч. 1. Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. Етруски писали не.. ієрогліфами, а буквеним письмом, яке нагадувало латинське (Знання..
Словник української мови в 11 томах