ієрогліф

ІЄРО́ГЛІФ², у, ч., геол.

1. Нерівності на поверхні гірських порід флішевих геологічних формацій.

За випуклістю ієрогліфу можна встановити нормальне або зворотне залягання шарів порід і дійти деяких висновків щодо геологічної будови досліджуваної території (з наук. літ.);

Ієрогліфи часто є зліпками нерівностей поверхні шару, на якому відкладався наступний молодий шар – так звані негативні ієрогліфи (з наук.-попул. літ.).

2. Взаємне розташування кварцу й польового шпату в пегматиті, коли перетини кварцу розміщуються у формі правильних рисунків, що нагадують письмена.

Найпоширеніша гіпотеза походження ієрогліфів пов'язує їх зі слідами повзання давніх черв'яків під час обміління моря (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ієрогліф — див. ГІЄРОГЛІФ.  Словник синонімів Караванського
2. ієрогліф — [ійеирогл'іф] -фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў  Орфоепічний словник української мови
3. ієрогліф — див. гієрогліф  Словник чужослів Павло Штепа
4. ієрогліф — ієро́гліф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. ієрогліф — -а, ч. 1》 Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. Теорія ієрогліфів — гносеологічна концепція, за якою відчуття є не суб'єктивними образами об'єктивних речей, а лише умовними позначеннями (символами...  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ієрогліф — КАРЛЮ́ЧКА розм. (незграбно написана літера), КРИВУ́ЛЯ ірон.; ІЄРО́ГЛІФ (незграбно й нерозбірливо написана літера). Вони вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (П.  Словник синонімів української мови
7. ієрогліф — ІЄРО́ГЛІФ, а, ч. 1. Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. Етруски писали не.. ієрогліфами, а буквеним письмом, яке нагадувало латинське (Знання..  Словник української мови в 11 томах