ієрогліф

ієро́гліф

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. ієрогліф — див. ГІЄРОГЛІФ.  Словник синонімів Караванського
2. ієрогліф — [ійеирогл'іф] -фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў  Орфоепічний словник української мови
3. ієрогліф — див. гієрогліф  Словник чужослів Павло Штепа
4. ієрогліф — ІЄРО́ГЛІФ², у, ч., геол. 1. Нерівності на поверхні гірських порід флішевих геологічних формацій...  Словник української мови у 20 томах
5. ієрогліф — -а, ч. 1》 Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. Теорія ієрогліфів — гносеологічна концепція, за якою відчуття є не суб'єктивними образами об'єктивних речей, а лише умовними позначеннями (символами...  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ієрогліф — КАРЛЮ́ЧКА розм. (незграбно написана літера), КРИВУ́ЛЯ ірон.; ІЄРО́ГЛІФ (незграбно й нерозбірливо написана літера). Вони вимальовували.. дивовижні карлючки замість літер (П.  Словник синонімів української мови
7. ієрогліф — ІЄРО́ГЛІФ, а, ч. 1. Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. Етруски писали не.. ієрогліфами, а буквеним письмом, яке нагадувало латинське (Знання..  Словник української мови в 11 томах