Значення в інших словниках
-
бричка —
бри́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
бричка —
[бричка] -чкие, д. і м. -иц':і, мн. бриечки, бриечок дв'і бричкие
Орфоепічний словник української мови
-
бричка —
-и, ж. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бричка —
Нетечанка, див. карета, ляндо, повозка
Словник чужослів Павло Штепа
-
бричка —
БРИ́ЧКА, и, ж. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки (Панас Мирний); Затупотіли коні. Затуркотіла бричка (І. Франко); Пристав, батюшка ..
Словник української мови у 20 томах
-
бричка —
И, ж. Автомобіль. Що це за бричка? Хіба це машина?
Словник сучасного українського сленгу
-
бричка —
4-колісний легкий відкритий ресорний кінний екіпаж; використовувалась від XVII ст.
Універсальний словник-енциклопедія
-
бричка —
I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал.
Словник синонімів української мови
-
бричка —
Бри́чка, -ки, -чці; бри́чки, бри́чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бричка —
БРИ́ЧКА, и, ж. Легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. У Гетьманському, коло нового будинку пана Польського, стояли в три ряди карети, брички, натачанки (Мирний, II, 1954, 269); Затупотіли коні. Затуркотіла бричка (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
бричка —
Бричка, -ки ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Словник української мови Грінченка