Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
верескливий —
верескли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
верескливий —
-а, -е. 1》 Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). 2》 Який верещить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верескливий —
ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). – І-гі-гі-і! – почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат (М.
Словник української мови у 20 томах
верескливий —
див. крикливий
Словник синонімів Вусика
верескливий —
КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія..
Словник синонімів української мови
верескливий —
Верескли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
верескливий —
ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). — І-гі-гі-і! — почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236); — Стояки тріснули...
Словник української мови в 11 томах
верескливий —
Верескливий, -а, -е Крикливый. Желех. Левч. 62.
Словник української мови Грінченка