Значення в інших словниках
-
знаряд —
зна́ряд іменник чоловічого роду знаряддя; зброя діал.
Орфографічний словник української мови
-
знаряд —
-у, ч., діал. 1》 Знаряддя. 2》 Зброя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знаряд —
ЗБРО́Я (знаряддя для нападу або оборони), ЗНА́РЯД діал., ОРУ́ЖЖЯ заст., БРО́НЯ́ заст., ПРИПА́С рідко. Усі жовніри, усі пани кинулись до зброї, вхопились за шаблі та рушниці (І. Нечуй-Левицький); У старовину люди вбивали списами й стрільбами..
Словник синонімів української мови
-
знаряд —
ЗНА́РЯД, у, ч., діал. 1. Знаряддя. [Тірца:] Коли загоїлась на грудях рана, то встань і йди до праці. [Чоловік:] До якої? Що маю я робити? чим? над чим? Ні знаряду, ні знадобу не маю (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах