знаряд

зна́ряд

-у, ч., діал.

1》 Знаряддя.

2》 Зброя.

Значення в інших словниках

1. знаряд — Знаря́д: — знаряддя [53]  Словник з творів Івана Франка
2. знаряд — зна́ряд іменник чоловічого роду знаряддя; зброя діал.  Орфографічний словник української мови
3. знаряд — ЗБРО́Я (знаряддя для нападу або оборони), ЗНА́РЯД діал., ОРУ́ЖЖЯ заст., БРО́НЯ́ заст., ПРИПА́С рідко. Усі жовніри, усі пани кинулись до зброї, вхопились за шаблі та рушниці (І. Нечуй-Левицький); У старовину люди вбивали списами й стрільбами..  Словник синонімів української мови
4. знаряд — ЗНА́РЯД, у, ч., діал. 1. Знаряддя. [Тірца:] Коли загоїлась на грудях рана, то встань і йди до праці. [Чоловік:] До якої? Що маю я робити? чим? над чим? Ні знаряду, ні знадобу не маю (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах