Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
лежа —
ле́жа іменник жіночого роду лежання; тяжка хвороба
Орфографічний словник української мови
лежа —
-і, ж. 1》 рідко. Лежання. 2》 діал. Тяжка хвороба, за якої лежать у постелі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лежа —
ЛЕ́ЖА, і, ж. 1. рідко. Лежання. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис). 2. Постій, квартирування військ звичайно взимку. – З Низу на домівку йдемо. – З Низу? Так рано на лежі розходитися?...
Словник української мови у 20 томах
лежа —
Постій, квартирування військ звичайно взимку
Словник застарілих та маловживаних слів
лежа —
ЛЕЖА́ННЯ (перебування в горизонтальному положенні), ЛЕЖНЯ́ розм., ЛЕ́ЖА рідко. За час лежання в ліжку заріс (Матвій) яснорусявою бородою (М. Ірчан); Як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (М.
Словник синонімів української мови
лежа —
ЛЕ́ЖА, і, ж. 1. рідко. Лежання. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис, 1864, № 11299); — З Низу на домівку йдемо. — З Низу? Так рано на лежі розходитися? (Ле, Україна, 1940, 394). 2. діал. Тяжка хвороба, при якій лежать, у постелі.
Словник української мови в 11 томах
лежа —
Лежа, -жі ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. Ном. № 11299. упасти у лежу. Заболѣть. Шух. І. 97.
Словник української мови Грінченка