лежа

ЛЕ́ЖА, і, ж.

1. рідко. Лежання.

З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис, 1864, № 11299);

— З Низу на домівку йдемо. — З Низу? Так рано на лежі розходитися? (Ле, Україна, 1940, 394).

2. діал. Тяжка хвороба, при якій лежать, у постелі.

І він просить бога, щоб не дав йому гнилої лежі, і виглядає смерті, як рідної мами (Черемш., Вибр., 1960, 300);

Лежав отак, мучився своєю лежею (Козл., Сонце.., 1957, 16).

◊ Впа́сти у ле́жу — злягти, захворіти.

[Іваниха:] Він.. як мене хомнув по голові, то я трохи в лежу не впала (Март., Тв., 1954, 96).

Значення в інших словниках

1. лежа — Ле́жа: — лежання (тяжка лежача хвороба) [43]  Словник з творів Івана Франка
2. лежа — ле́жа іменник жіночого роду лежання; тяжка хвороба  Орфографічний словник української мови
3. лежа — -і, ж. 1》 рідко. Лежання. 2》 діал. Тяжка хвороба, за якої лежать у постелі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лежа — ЛЕ́ЖА, і, ж. 1. рідко. Лежання. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі (Номис). 2. Постій, квартирування військ звичайно взимку. – З Низу на домівку йдемо. – З Низу? Так рано на лежі розходитися?...  Словник української мови у 20 томах
5. лежа — Постій, квартирування військ звичайно взимку  Словник застарілих та маловживаних слів
6. лежа — ЛЕЖА́ННЯ (перебування в горизонтальному положенні), ЛЕЖНЯ́ розм., ЛЕ́ЖА рідко. За час лежання в ліжку заріс (Матвій) яснорусявою бородою (М. Ірчан); Як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (М.  Словник синонімів української мови
7. лежа — Лежа, -жі ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. Ном. № 11299. упасти у лежу. Заболѣть. Шух. І. 97.  Словник української мови Грінченка