Значення в інших словниках
-
лука —
(місцевість з травою) луг, (за садибою) царинка, (заплавна) оболонь.
Словник синонімів Полюги
-
Лука —
Лука́ іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
лука —
ЛУКА – ЛУГ Лука. Місцевість, укрита трав’янистою рослинністю. Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали (Т.Шевченко); А за горами розіслалась широким подолом зелена лука, неначе засіяна ярою рутою (І.
Літературне слововживання
-
лука —
Оболонь, заплава, пасовисько, сіножать, сов. луг; (при садибі) левада.
Словник синонімів Караванського
-
Лука —
(ім'я) Лукаш
Словник чужослів Павло Штепа
-
лука —
див. низовина
Словник синонімів Вусика
-
лука —
I л`ука-и, ж. Рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. II лук`а-и, ж. 1》 Вигин переднього або заднього краю сідла. 2》 Дугоподібний вигин русла річки чи берега річки, моря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лука —
ЛУКА́, и́, ж. 1. Вигин переднього або заднього краю сідла. Він на луку в сідлі упирає – До Києва на вороному коні скакає (Панас Мирний); Козак зиркнув на хмару, штурхнув сусіда, який також куняв, руками впершись в луку сідла (Василь Шевчук)...
Словник української мови у 20 томах
-
Лука —
Дочекався Луки, ані хліба, ні муки. Про бідних людей, які дуже скоро з'їли що зародило на їх маленьких нивках. Св. Луки 31-го жовтня. Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки. Як не придбаєш за теплої погоди, то будеш терпіти голод.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
лука —
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки).
Словник синонімів української мови
-
Лука —
Лука́, -ки́, -ці́, Лу́ко́!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лука —
ЛУ́КА, и, ж. Рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. Степ без краю; зелені та м’які луки понад річкою; темні луги з дібровами (Вовчок, І, 1955, 169)...
Словник української мови в 11 томах
-
лука —
1. Рівна місцевість у парку, поросла травою й кущами. 2. Дугоподібний вигин русла річки.
Архітектура і монументальне мистецтво