лука
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п'ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); — Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! — кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім'ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косарі уже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б'є живе (М. Стельмах).
ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду. Вибирав таку, з якої було б видно і голубі закрути Дніпра, і безкраю задніпровську далину (Т. Масенко); У місці, де річка Бистра.. робила коліно, було "чудодійне джерело" (Ірина Вільде); Кривою козацькою шаблею сяяла лука ріки (Л. Первомайський); Білі човники в заломі ріки пристали до берега мерехтливою зграйкою (О. Гуреїв); З літами ріка замулюється, заростає, розбігаються протоки, завертні, закрутні (К. Гордієнко); Стрий шумів по кам'яних бродах і пінився по закрутинах (І. Франко); Внаслідок часткових відхилень від свого попереднього напрямку ріка утворює повороти, які називаються меандрами (з наукової літератури). — Пор. зви́вина, 2. петля́.
Словник синонімів української мови