мамона

Мамо́на:

— омана [VII]

— у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися [3]

— у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися Мамоні — служити фальшивим ідеям [21]

Мамоні:

— служити фальшивим ідеям [3]

Значення в інших словниках

1. мамона — мамо́на 1 іменник чоловічого роду, істота бог багатства та наживи мамо́на 2 іменник жіночого роду жадібність  Орфографічний словник української мови
2. мамона — Злий дух, дух користолюбства; П. жадоба, ненасить, зажерливість.  Словник синонімів Караванського
3. мамона — -и. 1》 ч. У деяких давніх народів (сирійців та ін.) – бог багатства та наживи; у християнських церковних текстах – злий дух, уособлення користолюбства. Віддатися мамоні — не зупинятися ні перед чим, коїти злочини заради власного збагачення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мамона — (грощі, золото) грошелюбство, грошежадоба, зажерливисть, захланність  Словник чужослів Павло Штепа
5. мамона — МАМО́НА, и. 1. ч. У деяких давніх народів Близького Сходу – бог багатства й наживи; у християнських текстах – злий дух, уособлення користолюбства.  Словник української мови у 20 томах
6. мамона — Багатство, маєток; злий дух збагачення  Словник застарілих та маловживаних слів
7. мамона — мамо́на (грец. μαμωνας – багатство, з сір.) 1. У давніх сірійців і халдеїв бог наживи й багатства. 2. У християнській релігії – назва ідола, що уособлював користолюбство, прагнення до наживи, ненажерливість. 3. Переносно – поклоніння Мамоні – жадоба до наживи, зажерливість.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. мамона — Мамо́на, -ни, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. мамона — МАМО́НА, и. 1. ч. У деяких давніх народів (сірійців та ін.) — бог багатства та наживи; у християнських церковних текстах — злий дух, уособлення користолюбства. — Не можна разом служити богу й мамоні, — відповів дід (Фр., IV, 1950, 195). 2. ж., перен.  Словник української мови в 11 томах