Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
нахлібник —
нахлі́бник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
нахлібник —
-а, ч. Той, хто живе за чужий рахунок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нахлібник —
Харчовник, їдець, дармоїд
Словник чужослів Павло Штепа
нахлібник —
НАХЛІ́БНИК, а, ч. Той, хто живе за чужий рахунок. [Казидорога:] Засвідчився [Рябина] своїми нахлібниками і виграв [у суді поле] (І. Франко); Всі, хто виграв у війні, чужі мені, хто нажився в ній грабунками, ..
Словник української мови у 20 томах
нахлібник —
УТРИ́МАНЕЦЬ (той, хто перебуває на чиємусь утриманні), РОТ розм., ГОДО́ВАНЕЦЬ заст.; НАХЛІ́БНИК (несхвально). — Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (В.
Словник синонімів української мови
нахлібник —
НАХЛІ́БНИК, а, ч. Той, хто живе за чужий рахунок. [Казидорога:] Засвідчився [Рябина] своїми нахлібниками і виграв [у суді поле] (Фр., IX, 1952, 389); [Петро:] Отаке чудне склалося: я — в чужій господі, чужий нахлібник!...
Словник української мови в 11 томах