невіста

Дружина, заміжня жінка [XII]

— жінка, женщина [II]

Значення в інших словниках

1. невіста — див. наречена  Словник церковно-обрядової термінології
2. невіста — див. наречена  Словник синонімів Вусика
3. невіста — -и, ж. 1》 розм., поет. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. || Дівчина, яка досягла шлюбного віку або дівчина стос. до того, з ким має одружуватися. Христова невіста — про черницю, монахиню. 2》 діал. Жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невіста — хохл. (невеста) наречена наречена, молода  Словник чужослів Павло Штепа
5. невіста — НЕВІ́СТА, и, ж. 1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (І. Франко); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. невіста — Жінка  Словник застарілих та маловживаних слів
7. невіста — НЕВІ́СТА, и, ж. 1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (Фр., XIII, 1954, 324); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Перв.  Словник української мови в 11 томах
8. невіста — Невіста, -ти ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. АД. II. 57. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту. К. ЧР. 221.  Словник української мови Грінченка