Значення в інших словниках
-
невіста —
Дружина, заміжня жінка [XII] — жінка, женщина [II]
Словник з творів Івана Франка
-
невіста —
див. наречена
Словник церковно-обрядової термінології
-
невіста —
-и, ж. 1》 розм., поет. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. || Дівчина, яка досягла шлюбного віку або дівчина стос. до того, з ким має одружуватися. Христова невіста — про черницю, монахиню. 2》 діал. Жінка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невіста —
хохл. (невеста) наречена наречена, молода
Словник чужослів Павло Штепа
-
невіста —
НЕВІ́СТА, и, ж. 1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (І. Франко); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
невіста —
Жінка
Словник застарілих та маловживаних слів
-
невіста —
НЕВІ́СТА, и, ж. 1. розм. Дівчина або жінка, яка одружується; наречена. І серп я кинув, і пшеничний стіг, І батьків дім, невісту молодую, І відтоді не бачив більше їх (Фр., XIII, 1954, 324); Добре дійшли свати до невісти, І здорові повертали з нею (Перв.
Словник української мови в 11 томах
-
невіста —
Невіста, -ти ж. Женщина. А которий козаченько буде з вас у місті: поклоніться моїй жінці, нещасній невісті. АД. II. 57. Леся, да й сама Череваниха насилу змогли дивитись без сліз на нещасливу невісту. К. ЧР. 221.
Словник української мови Грінченка