Значення в інших словниках
-
паль —
паль іменник жіночого роду паля діал.
Орфографічний словник української мови
-
паль —
-і, ж., діал. Паля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
паль —
ПАЛЬ¹, і, ж., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (М. Коцюбинський). ПАЛЬ², і, ж., діал. Спрага. Води пив він того дня дуже багато, бо всередині чув після вчорашнього страшенну паль і хотів її залити водою (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
паль —
паль, вбивати на палю один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців
Словник застарілих та маловживаних слів
-
паль —
ПАЛЬ, і, ж., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (Коцюб., І, 1955, 393). На паль садови́ти (саджа́ти, сади́ти, посади́ти, збива́ти, зби́ти і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
-
паль —
Паль, -лю м. см. сапіна. Шух. І. 176.
Словник української мови Грінченка