паль

Спрага [I]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паль — паль іменник жіночого роду паля діал. Орфографічний словник української мови
  2. паль — -і, ж., діал. Паля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паль — ПАЛЬ¹, і, ж., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (М. Коцюбинський). ПАЛЬ², і, ж., діал. Спрага. Води пив він того дня дуже багато, бо всередині чув після вчорашнього страшенну паль і хотів її залити водою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. паль — паль, вбивати на палю один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців Словник застарілих та маловживаних слів
  5. паль — ПАЛЬ, і, ж., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (Коцюб., І, 1955, 393). На паль садови́ти (саджа́ти, сади́ти, посади́ти, збива́ти, зби́ти і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  6. паль — Паль, -лю м. см. сапіна. Шух. І. 176. Словник української мови Грінченка