паль

Значення в інших словниках

1. паль — Спрага [I] Словник з творів Івана Франка
2. паль — паль іменник жіночого роду паля діал. Орфографічний словник української мови
3. паль — -і, ж., діал. Паля. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. паль — ПАЛЬ¹, і, ж., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (М. Коцюбинський). ПАЛЬ², і, ж., діал. Спрага. Води пив він того дня дуже багато, бо всередині чув після вчорашнього страшенну паль і хотів її залити водою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
5. паль — паль, вбивати на палю один з найжорстокіших способів страти людей, який шляхта широко застосовувала для боротьби проти українських повстанців Словник застарілих та маловживаних слів
6. паль — ПАЛЬ, і, ж., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (Коцюб., І, 1955, 393). На паль садови́ти (саджа́ти, сади́ти, посади́ти, збива́ти, зби́ти і т. ін. Словник української мови в 11 томах